in English below
Що мені дає надію - це коли зустрічаю когось, хто аж світиться рішучістю та енергією, долає всі бар’єри, організовує фестиваль українського кіно в Парижі і підтверджує, що має купу ідей та планів співпраці з Довженко-Центр : Dovzhenko Centre, бо це зараз чи не найважливіше- підтримати, зберегти, оборонити! ( Emilija Kokinova дуже любить і чудово вимовляє це слово - ОБОРОНА, ТЕРОБОРОНА)

Відкриття фестивалю - зал заповнений по вінця- глядачі/чки сидять на сходах, багато хто не зміг потрапити цього вечора.
Стоячі овації звучали у відповідь на слова директорки Довженко-Центр : Dovzhenko CentreOlena Goncharouk ! Олена не лише не виїхала з Києва, вона в ці найстрашніші дні не залишала Центр Довженка, захищаючи наші скарби!
(чому у мене моркіють очі?)

Олена дуже влучно проговорювала і називала, що зараз відбувається. Чому нам усім прикро, що фільм Лозниці - „геніального режисера, котрому забракло чутливості щодо ситуації “ ( я додаю подумки- забракло чесності, „життям своїм до себе не можеш дорівнятися) буде показано на фестивалі, а роботи Вавілон 13 - ні, бо вони в знак протесту відмовилися! ( В мене вдруге мокріють очі). Олена говорить про те, що сили боротися з ворогом зовнішнім у нас є, а от сил боротися з внутрішнім нам може забракнути…
(Я думаю про те, як важливо зараз бути максимально чесним і мати сміливість проговрювати речі, котрі важко сприймати європейському глядачу, навіть тим, хто нас підтримує і хто “на нашому боці“… що певна радикальність зараз просто необхідна. Єдина можлива, на все інше у нас немає часу)

Відкриваючи фестиваль, директор Академії мистецтва говорить про необхідність пітримки тих, хто залишається в Україні. хто бореться, захищає, протистоїть ( я втретє плачу). Фестиваль показує "Носоріг" Олега Сенцова Oleh Sentsov , Олег записав відео-послянна з фронту.(Я пригадую, як кілька років тому в переповненому театрі в Парижі відбулася акція -заклик звільнити Олега з руzzкої тюрми….)
Дякую Karpa Irena, це з твоєї легкої руки я тоді взялася за озвучення ЗЕМЛІ Довженка! Дякую Ivan Kozlenko за створення, збудування неймовірноїі необхідної інституції та за можливість заспівати Землю в Києві. Дякую Olena Goncharouk, за твою силу, мужність, боротьбу, за запрошення і за неймовірні слова . Стоячі овацї після фільму були для ВАС!
Захистити Довженко-Центр : Dovzhenko Centre від внутрішнього ворога- це обов’язок усіх нас!!

Дякую Emilija Kokinova і всій команді la cinémathèque française за вашу роботу, за опіку, тепло, палкі серця і за найращу можливу назву фестивалю -Слава Україні! Slava Ukraїni!
Працюємо!

What gives me hope is - when I meet someone who shines with determination and energy, overcomes all barriers, organizes the Ukrainian film festival in Paris and speaks about many ideas and plans for cooperation with the Dovzhenko Center, because this is perhaps the most important thing right now - to support, to preserve , to defend! (Emilija Kokinova pronounces this Ukrainian word perfectly -oborona, teroborona)

The opening of the festival - the hall is filled- spectators are sitting on the stairs, many could not get in this evening.
A standing ovation sounded in response to the words of the director of the Довженко-Центр : Dovzhenko Centre, Olena Goncharouk. Olena not only did not leave Kyiv, she did not leave the Dovzhenko Centre in these most terrible days, protecting our treasures! (why are my eyes wet?)
Olena, who found the exact words and calls by name
what is happening now.

Why it is a pity for all of us, that the Loznitsa`s Film - "a genius director who lacked sensitivity to the situation" (I add mentally - lacked honesty, "you can't live up to yourself with your life) will be shown at the festival, and the works of #Babylon`13- not. They refused to participate ! (My eyes are watering for the second time). Olena says that we have the strength to fight the external enemy, but we may lack the strength to fight the internal enemy…

(I think about how important it is now to be as honest as possible and to have the courage to say things that are difficult for the European audience to perceive, even for those who support us and who are "on our side"... that a certain radicalism is simply necessary now. The only possible way. We do not have time.)

Opening the festival, the director of the Academy of Arts speaks about the need to support those who remain in Ukraine. Those, who fights, protects, resists (I am crying for the third time). The festival shows the film of Oleh Sentsov who is at the front right now. (I remember how, a few years ago, an action was held in a crowded theater in Paris - a call to release Oleg from ruzzian prison....)

Thank you Karpa Irena , it was because of your „light hand“ that I took the challenge to make soundtrack for Dovzhenko's EARTH! Thank you, Ivan Kozlenko, for creating the building of this incredible institution and for the opportunity to sing the Earth in Kyiv. Thank you, Olena Goncharuk, for your strength, courage, fight, for the invitation and for the incredible words. The standing ovation after the film was again for YOU!
To protect the Dovzhenko Center from the internal enemy is the duty of all of us!

Thanks to Emilija Kokinova and the entire team of la cinémathèque française for your work, for your care, warmth, hearts and for the best possible name of the festival - Glory to Ukraine! Slava Ukraїni!
We continue, we work, we resist!